"Школа життєтворчості"
Якою бути школі майбутнього? Зрозуміло, що раптово вона не з'явиться. Реформування сучасної освіти, послідовне, розумне, обґрунтоване, призведе до її успішного становлення. Кожен із нас по-своєму бачить школу майбутнього, але всіх об'єднує одне – інноваційний розвиток, зміна управління, підвищення статусу вчителя, безпечне освітнє середовище. Пропоную до вашої уваги систему розвитку спеціалізованої школи № 134 гуманістичного навчання та виховання на шляху до школи майбутнього.
Перший крок заклад зробив вже в 2004 році, коли школа стала спеціалізованою та розробила концепцію гуманістичного навчання та виховання, основи якої заклав ще Сократ. Саме він розробив філософську основу гуманістичної педагогіки, в центрі якої стояла людина, що потребувала не простої освіти шляхом передачі істини, а освіти, яка б надавала можливість пошуку людиною смислу життя через пізнання самого себе. Основні цінності системи гуманістичної педагогіки – це душа, особистість, свобода, вибір, самостійність, самовизначення. Ми прийшли до необхідності створення нової, такої педагогічної системи, що орієнтована на розвиток базових здібностей і формування ключових компетенцій.
Другим кроком до школи майбутнього стало приєднання навчального закладу у 2006 році до регіональної мережі експериментальних навчальних закладів – шкіл життєтворчості. Головною метою навчально-виховного процесу стало створення умов для виявлення та розвитку природного таланту і на цій основі вирішення освітніх та виховних завдань. Ми зрозуміли, що сьогодні актуальна школа реконструювання, тобто школа освіти та розвитку особистості учня, школа сприяння створенню умов для становлення дитини як творця і проектувальника свого життя, школа життєтворчості. Випускник сучасної школи, який живе і буде жити в оновленому суспільстві, суспільстві сталого розвитку, повинен набути певних особистісних якостей: швидко адаптуватися в різноманітних життєвих ситуаціях, що постійно змінюються; вміло застосовувати набуті знання; самостійно та критично мислити; бачити проблеми та знаходити оптимальні, раціональні рішення щодо їх подолання; бути комунікабельним, прагнути самовдосконалення; мати розвинені інтелектуальні та творчі здібності. Саме компетентності є тими індикаторами, які дають можливість визначити готовність учня, випускника до життя, його подальшого особистого розвитку й активної участі в житті суспільства. На другому етапі експерименту ми прийшли до висновку, що створення інноваційної педагогічної системи розвитку життєво компетентної особистості можливе лише за умови розробки й упровадження у виховний процес нових освітніх технологій. Розробка й апробація інтерактивних технологій навчання та виховання, проектна діяльність, усіх ланок закладу, психологічний супровід кожного учня з 1-го по 11- й клас, аналіз впливу інтерактивних технологій на формування життєвої компетентності особистості, розробка нових технологій управління – основний зміст впроваджуваної інновації. Пошуки найбільш ефективних шляхів привели нас до розуміння того, що, не маючи певного інструментарію, який дозволив би визначити рівень особистісного розвитку учня, сформованість компетентностей, ціннісних пріоритетів життєвої активності школярів, не можна сподіватися на якісний результат експериментальної діяльності.
Тому з 2009 року школа перейшла на третю сходинку до школи майбутнього і включилася до впровадження регіонального проекту «Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу» (автор кандидат педагогічних наук, завідувач відділу проектування розвитку обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України Киричук В.О.). Упровадження цього проекту дозволяє науково обґрунтовано проектувати особистісний розвиток та будувати виховну роботу й навчальний процес, спираючись на результати дослідження та глибокого аналізу динаміки розвитку кожного учня. Зрозуміло, що якісні зміни в особистісному розвитку учнів можливі щляхом створення управлінської моделі, яка забезпечить упровадження технологій психолого-педагогічного проектування у навчально-виховний процес. Результати діагностики учнів, учителів і батьків, що проводяться двічі на рік, аналізуються психологічною службою та адміністрацією, визначаються задачі класних колективів і навчального закладу, планується виховна робота, спрямована на вирішення тих проблем, які були виявлені під час діагностики. Виховна робота всього закладу й окремих колективів підпорядковується єдиній задачі – створення умов для особистісного розвитку кожного учня, згуртування класного колективу, вирішення колективних, групових чи індивідуальних проблем класу. Ми змінили зміст виховної роботи: актуальними й більш ефективними є лише ті виховні заходи, які в результаті приведуть кожного учня до усвідомлення необхідності позитивних змін у власній поведінці, ставленні до друзів, до навчання, до Батьківщини, до власного здоров'я, до родини тощо. Ми визначили найбільш ефективну форму організації виховного процесу – це години спілкування з елементами тренінгу, на яких учнів не пригнічує нав'язана дорослими модель поведінки, а вони проживають певні ситуації, відчувають на собі дію позитивної чи негативної поведінки, переживання відчуття полегшення чи співчуття. У роботі з обдарованими та талановитими учнями здійснюється психолого-педагогічний супровід кожної дитини, що передбачає індивідуально – групові форми роботи.
